<Патрон>, в1н же <папа>, в1н же...

Григор1й ОМЕЛЬЧЕНКО, народний депутат Укра1ни, кандидат юридичних наук©

Григор1й Омелянович ОМЕЛЬЧЕНКО
Голова парламентського (ХIII скликання) Ком1тету з питань боротьби з орган1зованою злочинн1стю 1 корупц1Ёю.
У Верховн1й Рад1 XIV скликання - орган1затор 1 представник депутатського об'Ёднання <Антимаф1я>. Голова парламентсько1 Тимчасово1 сл1дчо1 ком1с11 з розсл1дування обставин в1дкриття за кордоном валютних рахунк1в, використання та приховування на них валютно1 виручки посадовими особами Укра1ни. Кандидат юридичних наук, доцент. Народився 1951 року на Полтавщин1. З в1дзнакою зак1нчив юридичний факультет Ки1вського державного ун1верситету 1м. Т.Г.Шевченка. Працював сл1дчим у систем1 МВС, на викладацьк1й робот1 в Нац1ональн1й академ11 внутр1шн1х справ. Автор б1льш як 200 наукових 1 публ1цистичних праць (у т. ч. п'яти навчальних пос1бник1в).
Один 1з засновник1в 1 кер1вник1в оф1церсько1 орган1зац11 <Антимаф1я> та Сп1лки оф1цер1в Укра1ни (1991 р1к). З 1992 року до обрання народним депутатом Укра1ни - начальник в1дд1лу в1йськово1 контррозв1дки Служби безпеки Укра1ни у справах боротьби з корупц1Ёю 1 орган1зованою злочинн1стю. Полковник. ( У вчорашньому номер1 ми <п1двищили> його у званн1, але, якщо це й помилка, то лише як питання часу. - Ред.)
П1д час роботи в парламент1 - основний розробник закон1в, спрямованих на боротьбу з корупц1Ёю, окремих положень 1 статей Конституц11 Укра1ни. Один 1з автор1в трьох закон1в про боротьбу з незаконним об1гом наркотик1в. Автор законопроект1в про скасування депутатсько1 недоторканност1.

До написання ц1Ё1 статт1 мене спонукало з1знання Леон1да Кучми в телев1з1йн1й передач1 <Еп1центр> (17 жовтня 1999 року) про те, як в1н п'ять рок1в <учився> на Президента Укра1ни: <А весь час я був учнем Президента. Тому п'ять рок1в - це не той терм1н... Не думайте, що я прийшов, с1в 1 Президентом став... Може, я т1льки сьогодн1 в1дчуваю себе Президентом по великому рахунку>.

Виходить, балотуючись 1994 року на посаду Президента Укра1ни й об1цяючи в одн1й з аг1тац1йних лист1вок: <В июле мне хватит сил и полномочий, чтобы навести порядок в стране. Л.Кучма>, Леон1д Данилович св1домо лукавив. Адже ж знав, що нав1ть не кожному вчителю, не те що учню, таке п1д силу. А тому минули <июль> 1994-го, <июль> 1995-го, <июль> 1996-го, <июль> 1997-го, <июль> 1998-го, <июль> 1999 рок1в, а об1цяного <учнем на президента> порядку як не було, так 1 немаЁ. Щоправда, <учень>, як це часто трапляЁться з такою категор1Ёю <п1дростаючого покол1ння>, не вказав тод1, який <июль> мав на уваз1, об1цяючи сп1вв1тчизникам <навести порядок в стране>, ск1льки йому ще потр1бно було навчатися на Президента 1 ск1льки це коштуватиме укра1нському народов1 (не враховуючи його перебування в <дитяч1й п1дготовч1й груп1> в Каб1нет1 М1н1стр1в на <ст1льц1> прем'Ёр-м1н1стра).

Про порядн1сть, порядок 1 дисципл1ну (а та передвиборна лист1вка мала назву <Леонид Кучма - порядок и порядочность>) уже й мовчу. В1домо ж бо, що нав1ть зд1бн1 до навчання учн1 мають незадов1льну оц1нку з повед1нки (дисципл1ни). Одне слово, з порядком, не кажучи вже про порядн1сть, не вийшло.

Окр1м того, складаючи вступн1 1спити до <президентсько1 школи> п'ять рок1в тому, Леон1д Данилович стверджував: <Жити в борг за рахунок майбутн1х покол1нь, ставити п1д пост1йну загрозу функц1онування незалежно1 економ1ки, як 1 1снування держави взагал1, в повну залежн1сть в1д катастроф1чного росту зовн1шньо1 заборгованост1 - просто неприпустимо!>

ПРЕЗИДЕНТОМ БУТИ НЕ ХОЧУ, АЛЕ БУДУ

10 липня 1994 року понад 14 млн. <член1в приймально1 ком1с11> (тобто виборц1) пов1рили об1цянкам Кучми Л.Д. 1 зарахували його до <школи> (тобто обрали Президентом). Але понад 12 млн. проголосували <проти> 1 майже 11 млн. (29% в1д тих, як1 були внесен1 у списки для голосування) утримались в1д <зарахування> Леон1да Даниловича <на навчання на президента>. У такий спос1б б1льша частина виборц1в Укра1ни (23 млн.) ще тод1 висловила сумн1в щодо зд1бностей до навчання <аб1тур1Ёнта> Леон1да Кучми, пам'ятаючи його <усп1хи> на <ст1льц1> прем'Ёр-м1н1стра. У вересн1 1993 року Кучма Л.Д., просячи Верховну Раду допомогти йому <зл1зти 1з ст1льця> прем'Ёр-м1н1стра (тобто проголосувати за його в1дставку), вигукнув у в1дча1: <Хлопц1, зрозум1йте, роботи не буде!> (<Бюлетень 8 сес11 ВР Укра1ни>, ╪ 2, 1993 р., стор. 8-9). Через ш1сть рок1в Леон1д Кучма заявив: <Я часто шкодую, що п1шов у прем'Ёр-м1н1стри, а ще б1льше, - що не п1шов у в1дставку в травн1 1993-го> (<Голос Укра1ни>, 21.08.1999 р.).

Через р1к <навчання на президента> Леон1д Данилович в 1нтерв'ю журналу <Шп1гель> (03.07.95 р.) заявив: <Тепер я - Президент Укра1ни>. А на запитання журнал1ста: <1 все ж 1нод1 Вам, напевно, дуже хочеться п1ти у в1дставку>? Кучма Л.Д. в1дпов1в: <1нод1? Та щодня!>

На <третьому курс1 навчання на президента> Кучма Л.Д., мабуть, зрозум1вши, що в1н не туди <вступив> 1 не зможе опанувати <науки> управл1ння державою, публ1чно запевнив народ: <Я не буду балотуватися в Президенти на повторний терм1н, якщо пог1ршаться справи в кра1н1>.

П1ДСУМКИ НАВЧАННЯ

За п'ять рок1в <навчання> Леон1да Кучми та кер1вництва ним державою <за сум1сництвом> зовн1шн1й борг зр1с б1льше н1ж у трич1 й становить понад 12 млрд. дол. США, що Ё загрозою нац1ональн1й безпец1 держави. Одночасно в Укра1н1 виникла заборгован1сть 1з виплат зароб1тно1 плати, пенс1й, стипенд1й та 1нших соц1альних виплат у розм1р1 майже 10 млрд. грн.

Населення Укра1ни за цей пер1од зменшилося майже на 2,5 млн. ос1б (за останн1 п1вроку - б1льше як на 600 тис. ос1б) 1 понад 80% його живуть за межею б1дност1 (що за м1жнародними правовими нормами може розц1нюватися як геноцид). Реальне безроб1ття сягнуло 25% в1д працездатного населення. Майже 17% активного населення Укра1ни зайнят1 в р1зних секторах <т1ньово1> економ1ки. Третина громадян бажаЁ ви1хати за кордон через соц1ально-економ1чн1 негаразди. Понад 60% студент1в своЁ майбутнЁ бачать в ем1грац11 за кордон. Така ситуац1я, за висновками експерт1в, наблизила Укра1ну до загальнонац1онально1 гуман1тарно1 катастрофи. По-сут1, ведеться неоголошена в1йна проти власного народу. А вс1 п1дпорядкован1 Кучм1 засоби масово1 1нформац11 закликають голосувати лише за нього, тому що наш1 сини не воюють у <гарячих точках>.

За даними щор1чного послання Президента Кучми Л.Д. до Верховно1 Ради Укра1ни (вважатимемо це його екзаменац1йним твором), поза банк1вським контролем перебувають в об1гу понад 43% нац1онально1 валюти (за оц1нками експерт1в, - 50%, у кра1нах 1з перех1дною економ1кою - не б1льше як 20-25%). Нелегальний сектор економ1ки (що Ё ф1нансовою базою <п'ято1 - маф1озно1 влади>) зб1льшився з 40% до 55% (за оц1нками експерт1в - до 60%). Для пор1вняння зазначимо, що в розвинутих кра1нах <т1ньова економ1ка> не перевищуЁ 10%, а в державах Латинсько1 Америки - 30%. Сума в1льноконвертовано1 валюти, незаконно вивезено1 з Укра1ни 1 сховано1 на рахунках в 1ноземних банках, оц1нюЁться експертами в 20 млрд. дол. США. Неоф1ц1йний внутр1шн1й валютний об1г (поза банками) становить майже 10 млрд. дол. США.

У серпн1 цього року Леон1д Кучма п1дбив п1дсумки свого <навчання на президента> 1 заявив: <Час дов1в правильн1сть обраного нами шляху. За п'ять рок1в ст1льки нароблено. Не можу таку справу полишити на п1вдороз1>. А згодом Президент Кучма Л.Д. встановив такий д1агноз власному народу: <Не бачити покращення ситуац11 може лише сл1пий>.

Посадових ос1б, як1 зловживали владою, розкрадали державне майно, ховали м1льйонн1 валютн1 кошти за кордоном, порушували етику повед1нки державного службовця та закони Укра1ни, Кучма Л.Д. не те що в <куток не поставив>, а навпаки - призначав на в1дпов1дальн1 державн1 посади, нагороджував в1дзнаками Президента Укра1ни та присвоював 1м р1зн1 звання.

Наприклад, знаючи з к1нця 1994 року про незаконну ф1нансово-комерц1йну д1яльн1сть Лазаренка П.1. (про це я особисто неодноразово пов1домляв Кучму Л.Д., а згодом прокуратури Укра1ни 1 Швейцар11 визнали цю д1яльн1сть злочинною), Президент Кучма Л.Д. призначаЁ Лазаренка П.1. головою Дн1пропетровсько1 облдержадм1н1страц11, пот1м - першим в1це-прем'Ёр-м1н1стром, а згодом - прем'Ёр-м1н1стром Укра1ни та нагороджуЁ його одн1Ёю з найвищих президентських в1дзнак - орденом Князя Ярослава Мудрого <за видатн1 заслуги перед укра1нською державою в галуз1 державного буд1вництва, значний особистий внесок у соц1ально-економ1чний 1 культурний розвиток Дн1пропетровського рег1ону>. За оц1нками ж експерт1в, Лазаренко П.1. та його компаньйони сховали за кордоном <на чорний день> кошти на загальну суму не менше 1 млрд. дол. США, що, мабуть, 1 було оц1нено Кучмою Л.Д. як <видатн1 заслуги...> та <значний особистий внесок...> <панамця> з Дн1пропетровщини.

ЗНАЙОМ1 ПОРАДИЛИ...

Ц1каво, ск1льки коштували Лазаренку П.1. ц1 посади, нагороди, а особливо - сприятлив1 погодн1 умови для вильоту до Грец11 та США?

У телепередач1 <Еп1центр> Леон1д Кучма по-школярськи <признався>, що про т1ньову д1яльн1сть Лазаренка П.1. йому вперше сказали ...американц1 й рос1яни. Зокрема, прем'Ёр-м1н1стр Рос11 В1ктор Черномирд1н, який, мовляв, заявив, що з таким прем'Ёром, як Лазаренко, сп1впрацювати не хоче. (Ось тоб1 й на. У Рос11 <носом крутять> - не витримують, а в Укра1н1 - Павло 1ванович росте й росте). Коли Леон1д Данилович висловлював отак1 одкровення в <Еп1центр1>, так 1 хот1лося вигукнути: складаЁться враження, що Кучма <навчався на президента> десь у глибокому п1дп1лл1, куди нав1ть шифровки кер1вник1в СБУ 1 МВС не доходили, х1ба що позивн1 <Голосу Америки>, в1д якого Леон1д Данилович 1 почув про <поганого панамця Пашу>. Мен1 не в1домо, коли про це Кучм1 Л.Д. розпов1в Черномирд1н В.С. Зазначу лише, що особисто я пов1домив Леон1ду Даниловичу 1 вручив йому ксерокоп11 окремих ф1нансово-банк1вських документ1в про валютн1 рахунки та комерц1йн1 структури Лазаренка П.1. за кордоном ще в к1нц1 грудня 1994 року, а пот1м протягом 1995-1997 рок1в неодноразово нагадував про це, як з'ясувалося, не Президенту Укра1ни, а лише <учнев1> на цю посаду. Про наявн1сть у Лазаренка П.1. панамського паспорта я 1 Анатол1й ╡рмак 1нформували особисто Кучму Л.Д. 1 голову Служби безпеки Радченка В.1. ще в листопад1 1996 року, коли Павло 1ванович були <у фавор1> Леон1да Даниловича.

СОРАТНИКИ

Ще один приклад. Президент Укра1ни Кучма Л.Д. призначаЁ сво1м пом1чником Волкова О.М., який ран1ше був засуджений за скоЁння навмисного насильницького злочину. Наголошую, що Кучма Л.Д. знав про незаконн1 ф1нансов1 операц11 Волкова О.М. за кордоном та схован1 на його валютних рахунках десятки м1льйон1в американських долар1в (судов1 органи Бельг11 звинувачують його у <в1дмиванн1> грошей) ще з червня 1997 року. Коли я 1 Анатол1й ╡рмак направили <необ1знаному учню> Леон1ду Кучм1 таку соб1 <шпаргалку> - депутатський запит, <учень> так <розгубився>, що в кв1тн1 1998 року нагородив Волкова О.М. президентською в1дзнакою - орденом <За заслуги> за вагомий особистий внесок у сприяння розвитку п1дприЁмництва 1 формування ринково1 1нфраструктури в Укра1н1, а у вересн1 1998 року призначаЁ його сво1м радником 1 заступником голови Координац1йно1 ради з питань внутр1шньо1 пол1тики, яку очолюЁ сам <учень на президента> Укра1ни.

Не виключаЁмо, що про прихован1 Волковим О.М. за кордоном м1льйонн1 валютн1 кошти Кучма Л.Д. знав ще 1994 року, коли Волков <спонсорував> його президентську кампан1ю, за що, мабуть, 1 отримав посаду пом1чника <учня на президента>. Нам залишаЁться лише чекати чергового <одкровення> Леон1да Кучми в <Еп1центр1>, а можливо, й у прокуратур1.

П1сля Лазаренка Кучма призначаЁ прем'Ёр-м1н1стром 1ншого свого <однокашника> з Дн1пропетровська - Пустовойтенка В .П., який в уряд1 Лазаренка був м1н1стром Каб1нету М1н1стр1в (а нин1 голова громадського об'Ёднання <Злагода>, яке п1дтримуЁ на виборах Леон1да Даниловича). Протягом 1998-1999 рок1в я та Анатол1й ╡рмак неодноразово направляли Генеральному прокурору Укра1ни Потебеньку М.О. матер1али про зловживання службовим становищем та нец1льове використання державних бюджетних кошт1в на сотн1 м1льйон1в гривень посадовими особами Каб1нету М1н1стр1в та особисто прем'Ёр- м1н1стром Пустовойтенком В.П. 1 ставили питання про притягнення 1х до в1дпов1дальност1, а в1д Президента вимагали усунення Пустовойтенка В.П. з посади.
У засобах масово1 1нформац11 пов1домлялося, що урядом Пустовойтенка В.П. з державного бюджету було витрачено 10 млн. грн. на президентськ1 <Мерседеси>, 283 млн. грн. - на л1таки та гел1коптери. На облаштування деяких зам1ських <хатинок> Леон1да Кучми, зокрема: наприклад, на в1лу ╪ 27 - <вгатили> 28 млн. дол., на в1лу ╪28 - 7 млн. грн., на в1лу ╪29 - 10 млн. грн. Намивання набережно1 б1ля одн1Ё1 з дач <учня на президента> об1йшлося платникам податк1в у 9 млн. грн. АпогеЁм розбудови добробуту президентсько1 родини стало спорудження 1 оздоблення приватно1 диво-квартири Кучми Л.Д. у спец1ально побудованому будинку на вул. Десятинн1й, 10 у КиЁв1, що об1йшлося в 100 млн. грн. (<Голос Укра1ни - Тиждень>, березень 1998 року). За рахунок чого це робилося - треба викликати в <учительську> Павла Лазаренка з Валер1Ём Пустовойтенком 1 запитати <по-дорослому>, як1, до реч1, також отримали квартири в цьому супербудинку разом 1з Володимиром Радченком, 1ваном Курасом (нин1шн1й кер1вник виборчого штабу Кучми) та 1ншими поважними персонами з близького оточення <учня на президента>.

Про так зван1 <нафтов1 1нтереси> прем'Ёр-м1н1стра Пустовойтенка В.П. та його сина було написано не в шк1льн1й ст1нгазет1, а в ЗМ1, нав1ть закордонних - як 1 про <газов1 справи> Лазаренка П.1. Але Леон1д Данилович признався: <Я газет на н1ч не читаю>. А Михайло Олекс1йович, мабуть, беруть приклад 1з Кучми 1 також не читають преси н1 вдень, н1 вноч1, тому й мовчать дос1. (Не хочеться ж думати, що Михайло Потебенько, як 1 деяк1 його попередники, лише вчаться на генпрокурора).

Доки дн1пропетровськ1 <однокашники> Леон1да Кучми з Валер1Ём Пустовойтенком <зубрили уроки>, уряд Пустовойтенка В.П. (тод1, коли в1н був м1н1стром Каб1нету М1н1стр1в та прем'Ёр-м1н1стром) подво1в борги 1з зароб1тно1 плати, пенс1й, стипенд1й та зовн1шнiй борг Укра1ни. А нец1льове використання бюджетних кошт1в обчислювалося сотнями м1льйон1в гривень.

Генеральний прокурор Потебенько М.О., мабуть, не захот1в бути <б1лою вороною> у <школ1, де навчався на президента> Кучма Л.Д., 1 про1гнорував наш1 депутатськ1 запити та пов1домлення в прес1 про закордонн1 валютн1 рахунки Волкова О.М., нец1льове використання державних бюджетних кошт1в, зловживання службовим становищем посадових ос1б Каб1нету М1н1стр1в 1 особисто Пустовойтенка В.П. (як свого часу колишн1й Генеральний прокурор Ворс1нов Г.Т. покривав д1яльн1сть Лазаренка П.1., яку Потебенько М.О. визнав злочинною).

Президент Кучма Л.Д. на наш1 депутатськ1 запити щодо усунення Пустовойтенка В.П. 1з займано1 посади в1дреагував як завжди: нагородив його своЁю в1дзнакою - орденом Князя Ярослава Мудрого <за визначний особистий внесок у становлення укра1нсько1 державност1>. Валер1й Павлович, у свою чергу, запевнив Леон1да Даниловича: <Ми влади не в1ддамо> 1 <будемо проводити ту пол1тику, яка потр1бна М1жнародному валютному фонду>.

ДВ1ЙКИ 1 П'ЯТ1РКИ

П'ятир1чне навчання Кучми Л.Д. <на президента Укра1ни> з таких дисципл1н як: <боротьба з маф1Ёю 1 корупц1Ёю>, <соц1альний захист громадян Укра1ни>, <економ1чна й адм1н1стративна реформи>, <погашення внутр1шнього та зовн1шнього борг1в>, <внутр1шня 1 зовн1шня пол1тика>, <в1йськова справа> (навчання на Верховного Головнокомандувача Збройних сил Укра1ни), <кадрова пол1тика>, <свобода слова>, <забезпечення конституц1йних прав 1 свобод громадян> та з 1нших проф1льних дисципл1н зак1нчилося твердою <дв1йкою>. Особливо необх1дно наголосити на усп1хах Леон1да Даниловича на нив1 <свободи слова>. Тут наш <дв1Ёчник> отримав м1жнародну оц1нку - <ворог преси> 1 пос1в шосте м1сце серед першо1 десятки кер1вник1в держав, як1 досягли найб1льших усп1х1в у <затиканн1 рота> незалежн1й прес1. Ще одну дисципл1ну - <матер1альне та побутове забезпечення себе, член1в с1м'1 та найближчого оточення> - Леон1д Данилович склав як <круглий в1дм1нник>. Мабуть, тому Кучма Л.Д. в1дверто заявив: <Я рвуся до влади> (<С1льськ1 в1ст1>, 09.09.1999 р.).

Загальнов1домо, що дв1Ёчника залишають на другий р1к навчання в тому самому клас1. Можливо, тому <дв1Ёчник> Леон1д Кучма 1 проситься на другий президентський терм1н, щоб виправити оц1нки, заявивши по укра1нському телебаченню: <Не подумайте, що я такий дурний...>. На телеканал1 НТВ у передач1 <Герой дня без краватки> (кв1тень 1999 року) Леон1д Данилович запевнив: <Навчений досв1дом я на багато проблем дивлюся зовс1м 1ншими очима, б1льш тверезими>.

Тим паче, що Ё рекомендац1я такого <авторитета> як Леон1д Макарович (нагородженого Кучмою двома орденами Князя Ярослава Мудрого): <Я знаю Леон1да Кучму давно. 1 повинен вам сказати, що за роки президентства в1н в1дчутно вир1с. МаЁ кращий вигляд, навчився виступати, оволод1в мовою, я маю на уваз1 укра1нську. Сьогодн1 в1н уже розум1Ё, що Укра1на - це не завод 1 не область> (<Зеркало недели>, 06.03.1999 р.). Але ск1льки коштуватиме укра1нському народов1 повторний курс <навчання на президента> - <дв1Ёчника> Леон1да Кучму не ц1кавить, як у тому анекдот1.

Зустр1чаЁться Кучма з виборцями 1 розпов1даЁ, як народу стало добре жити п1сля п'яти рок1в його президентства. <Поб1йтеся Бога, - насм1лився один 1з виборц1в, - люди по три роки зарплати й пенс1й не отримують, ц1ни ростуть, злидн1 навколо>. <Вам усе не так, - розсердився Кучма, - он у Африц1 люди тисячами в1д голоду, як мухи, вимирають, один одного 1дять 1 не скаржаться>. <Це, мабуть, тому, - в1дпов1в виборець, - що в Африц1 такий вождь, як Ви, правив державою не п'ять, а вс1 десять рок1в>.

За оц1нками м1жнародних експерт1в, Укра1на стала одн1Ёю з найкорумпован1ших кра1н св1ту, а 11 нац1ональн1 багатства незаконно привласнен1, розкраден1 невеликою купкою посадових ос1б-корупц1онер1в 1з президентського оточення. Наприклад, в анал1тичн1й дов1дц1 США, п1дготовлен1й до економ1чного форуму в Давос1, п1дкреслюЁться, що Укра1на входить до числа л1дер1в серед кра1н 1з найб1льшим р1внем хабарництва, корупц11 в пол1тиц1 та ухиляння в1д сплати податк1в.

Ось лише один приклад. Депутатською сл1дчою ком1с1Ёю встановлено, що навесн1 1993 року за участi 1 сприяння прем'Ёр-м1н1стра Кучми Л.Д., м1н1стра Каб1нету М1н1стр1в Лобова А.К., народного депутата Звяг1льського Ю.Л. та 1нших посадових ос1б з уряду Леон1да Даниловича були викраден1 з Державного валютного фонду 12 млн. н1мецьких марок, як1 пот1м були перерахован1 на закордонн1 валютн1 рахунки окремих високопосадових ос1б Укра1ни та 1хн1х д1тей. Трьох ос1б, як1 знали про цю ф1нансову аферу, було вбито.

КАДРОВА ТРАДИЦ1Я

Одн1Ёю з причин тотально1 корупц11 в Укра1н1 Ё безв1дпов1дальна й аморальна кадрова пол1тика, яку проводить <дв1Ёчник> Кучма Л.Д. та його особисте ставлення до проблеми боротьби з корупц1Ёю 1 державною маф1Ёю. Що саме така державна кадрова пол1тика зд1йснюЁться в Укра1н1 - фактично п1дтвердив 1 сам <учень на президента> Кучма Л.Д. (цитую): <Кор1нь зла в тому, що чимало... д1Ё за старим, особливо поширеним правилом - добирати п1длеглих за його суб'Ёктивними симпат1ями та особистою в1ддан1стю, а не за профес1йними та д1ловими якостями> (<Урядовий кур'Ёр>, 17.12.96 р.). Ще одна цитата з письмового твору Леон1да Даниловича: <Стало поганою традиц1Ёю, що з приходом нового кер1вництва... формуЁться особисто в1ддане оточення> (<Урядовий кур'Ёр>, 18.02.97 р.). Справд1, важко не погодитися з тим, що Кучма Л.Д. започаткував у держав1 <погану традиц1ю> в кадров1й пол1тиц1. Тому, як визнав сам Леон1д Данилович: <Те, що влада сьогодн1 в Укра1н1 слабка 1 аморфна - це факт> (<Урядовий кур'Ёр>, 20.03.99 р.). За даними соц1олог1чних досл1джень, 64% опитаних громадян вважають, що Укра1ною керують <маф1я 1 ол1гархи>, 1 на думку лише 7% респондент1в державою управляЁ Президент Кучма Л.Д.

ГАРАНТ СТАВ ПАТРОНОМ

На п'ятому роц1 навчання Леон1да Даниловича, як гаранта додержання Конституц11, прав 1 свобод людини 1 громадянина, його оточення зробило ще й <патроном>, який взяв п1д св1й <патронат> усе 1 вся в Укра1н1, окр1м 1нтерес1в власного народу. В кол1 <дн1пропетровсько1 с1м'1> Леон1да Даниловича поважно називають <папа> (<Патрон>, <Папа> - главарь преступной шайки. - О.Хоменко, Энциклопедический синонимический словарь. Язык мафиози. - Киев: <Форт-М>. с. 138, 144.) . <Учень на президента>, мабуть, не читав в1дпов1дних словник1в, у яких Ё тлумачення цих сл1в. Наприклад, на мов1 маф1оз1 слова <патрон> 1 <папа> - синон1ми 1 означають <ватажок злочинно1 шайки> (<патрон> також тлумачиться як <пляшка гор1лки>). <Патронат> - форма покровительства <патрона>. Ось до чого може призвести погане навчання, у тому числ1 й на президента, та незнання казки про голого короля.

НагадаЁмо, що досв1д кер1вництва державою Кучма Л.Д. почав набувати ще в <дитяч1й п1дготовч1й груп1>, перебуваючи на <ст1льц1> прем'Ёр-м1н1стра. Ще тод1 з-п1д його пера виходили так1 <перли>, як1 й дос1 <гикаються> м1льйонам ошуканих громадян. Так, 17 березня 1993 року Кучма Л.Д. п1дписав Декрет (який мав силу закону) <Про дов1рч1 товариства>, внасл1док чого було пограбовано понад 4 млн. громадян Укра1ни (переважно пенс1онер1в, ветеран1в в1йни 1 прац1, 1нвал1д1в, <чорнобильц1в>, безквартирних оф1цер1в та 1нших найменш соц1ально захищених громадян), яким завдано збитк1в на суму понад 250 млн. грн. та 33 млн. дол. США. В1дшкодувати ц1 збитки потерп1лим сьогодн1 вже практично неможливо. У результат1 д11 цього Декрету, як зазначив голова Верховного суду Укра1ни В.Бойко, було фактично розорено середн1й прошарок населення Укра1ни, яке, пов1ривши шахраям, добров1льно в1ддало 1м сво1 кошти.

Ще в грудн1 1995 року я пропонував Президентов1 Кучм1 Л.Д. (хто ж знав, що Леон1д Данилович тод1 лише вчився на главу держави) п1дписати указ про створення спец1ального фонду (як це, наприклад, було зроблено в Рос11) хоча б для часткового в1дшкодування вкладникам збитк1в, завданих 1з вини очолюваного ним уряду. Цю пропозиц1ю п1дтримала й урядова ком1с1я, яку очолював В.Дурдинець. Був п1дготовлений проект указу, який передбачав механ1зм повернення кошт1в потерп1лим. Усе це я оприлюднив з парламентсько1 трибуни та в засобах масово1 1нформац11. Кр1м того, запропонував Леон1дов1 Даниловичу вибачитися перед ошуканими сп1вв1тчизниками. Але н1 вибачення, н1 указу про в1дшкодування збитк1в постраждал1 не дочекалися до цього часу (мабуть, у <президентськ1й школ1> його не вчили вибачатися та повертати борги).

Ще в липн1 1993 року, коли Леон1д Данилович сид1ли на <ст1льц1> прем'Ёр-м1н1стра, а Леон1д Макарович - в кр1сл1 Президента Укра1ни, голова Верховно1 Ради Укра1ни 1ван Плющ (один 1з кер1вник1в об'Ёднання <Злагода>, яка п1дтримуЁ Кучму Л.Д. на повторне <навчання на президента>) заявив: <На Заход1 нас вважають 1д1отами (реч1 потр1бно називати сво1ми 1менами), як1 довели народ до меж1 катастрофи> (<Урядовий кур'Ёр>, 01.07.93 р.). У травн1 1999 року Леон1д Кучма признався: <Я не пол1тик, я ракетник> (<Укра1нське слово>, 13.05.99 р.).

Рос1йський ол1гарх Б.Березовський, якого Кучма Л.Д. рекомендував на посаду виконавчого секретаря СНД (1 якого прокуратура Рос11 звинувачуЁ у <в1дмиванн1> грошей, а швейцарськ1 судов1 органи заарештували його валютн1 рахунки на десятки м1льйон1в долар1в), повчаЁ: <... щоб народ Укра1ни усв1домив, що Кучма - це в1д Бога. 1 прийняв це р1шення Бога>. (<Столичные новости>, 6 - 13 кв1тня 1999 року). Щоправда, Березовський не уточнив, якому Богу вони моляться з <недовченим> укра1нським Президентом 1 коли вже Леон1д Данилович виросте з тих <школярських штанц1в>. ЗнаЁмо, що буваЁ на думц1, коли книжки в сумц1...

В1рю, що укра1нський народ 31 жовтня ц. р. усв1домить, в1д якого Бога (чи диявола) Леон1д Кучма 1 прийме своЁ р1шення щодо нього: виключить бездарного <учня на президента> з1 школи раз 1 назавжди, а можливо, й в1дправить на перевиховання в <школу закритого типу> та обере справжнього народного Президента Укра1ни (адже через одного <дв1Ёчника>, нав1ть якщо в1н 1 <патрон>, весь клас не залишають на другий р1к).

1ншого шляху немаЁ. Шлях до врятування нац11 1 держави полягаЁ лише через самоочищення. А самоочищення неможливе без ПРАВДИ для народу 1 СУДУ для злочинц1в. У Б1бл11 сказано: <Нехай правосуддя хлине, як вода, а правда - як невичерпний пот1к!>

P.S. Пленум Сп1лки оф1цер1в Укра1ни (голова - в1це-адм1рал Б. Кожин) та орган1зац1я й депутатське об'Ёднання <Антимаф1я> (кер1вники - Г.Омельченко, А.╡рмак) закликали голосувати 31 жовтня на виборах президента Укра1ни за ╡вгена Марчука. ╪197 23.10.1999 <День>